Загальна інформація о дитячих садках в Словаччині
Ця стаття буде корисна тим, хто планує переїхати до Словаччини з сім'єю і має дітей дошкільного віку. Багато дитячих садків в Словаччині залишилися ще з соціалістичних часів, через що вони схожі на українські своєю архітектурою. Однак, всередині словацькі садки відрізняються чистотою, порядком і відмінною організацією.
Ставлення до дітей з боку вихователів дуже доброзичливе та професійне.
«Головне, що хочеться сказати, це те, що ми здивовані і вражені відношенням до дітей в Словаччині. Тут настільки доброзичливе ставлення до чужих дітей, що часом ми до своїх так не ставимося» Саме так говорять батьки з України, які влаштували своїх дітей в дитячій садок в Словаччині.
Садки є приватні і державні. Приватні садки досить дорогі і не завжди славляться хорошим ставленням, а державні - цілком гарне місце для дитини. Саме про державні дитячі садочки Словаччини піде мова.
Запис до дитячого садка в Словаччині
До дитячого садочка записуються заздалегідь. Дітей в будь-якому випадку беруть, але розподіляють. У різних районах Братислави заява подається в різний час - в лютому або березні. Причому батьки мають змогу подавати заяву одразу в кілька садочків. В один з них вас обов’язково приймуть.
Все про дитячий садок на прикладі однієї родини з України
Ось, що розповідає мама однієї дитини: « Ми подавали заяву в шість садочків, які знаходяться в радіусі приблизно 1-2 км від нашого будинку. Відповідь, що дитину взяли прийшла з 3 садків. З них ми обрали той, що нам найбільш сподобався. Це садок радянського зразка, у нас, в Україні, повно таких. Однак, цей садок досить чистий, сучасно обладнаний, в кожній групі є комп'ютер, в деяких телевізор, тут сучасні іграшки, шафки. Тут все досить чисто і акуратно. Через тиждень, після того як ми пішли в садок, були загальні збори, на яких нам розповіли загальні принципи роботи садка. Хочеться з вами ними поділитися, оскільки вони відрізняються від роботи наших садків.
Він працює з 6 до 17, але нашу увагу акцентували на тому, що забирати дітей потрібно якомога раніше, оскільки діти в такому віці ще досить сімейні, тому поки краще з ними проводити якомога більше часу. Однак, ніхто їх не виганяє. І дійсно дітей забирають досить рано, в 15-15:30 там вже натовп батьків, які забирають дітей.
Сама група працює до чотирьох, після чого дітей переводять до чергової групу, тобто ви розумієте, наскільки рано дітей забирають із садка. Якщо ви вчасно не прийшли за дитиною, то вихователь зобов'язаний зателефонувати в поліцію, оскільки далі він не може пересуватися з дитиною і нічого з ним робити, поки не приїде поліція, і тільки разом з ними дитини можуть віддати батькам. Якщо вам не можуть додзвонитися, і ви не забираєте дитину, то його забирає поліція в центр опіки.
Тепер про те, як їх приводять в садок. До 8 ранку потрібно привести дитину або домовитися з вихователем приводити його пізніше за якимось особливими причинами, але це вже ваші особисті взаємини з вихователем. Якщо дитина за якимось обставинами не йде до садочка, то ви зобов’язані попередити про це зателефонувавши або відправивши SMS на певний номер. Пропускати садок можна не більше трьох днів, далі, як і у нас, тільки з довідкою від лікаря. Якщо ви прийшли в садок, і у вихователя є підозра, що дитина хвора, то вихователь має право відправити вас до педіатра за довідкою, що дитина здорова і може перебувати в дитячому колективі.
Що стосується чистоти, то досить сказати, що всі, хто входить в садок роззуваються або одягають бахіли. Всі це беззаперечно виконують, тому що розуміють, що це - здоров'я дітей.
Для мене виявилося цікавим, що вихователька тут працює сама без няні.»
В дитячих садках Словаччини вихователі не можуть обговорювати психічний стан або поведінку дитини з бабусями і дідусями, а тільки з батьками. С самого початку ви заповнюєте анкету, де вказуєте, хто, крім батьків, може забирати дитину, куди можна вписати ваших бабусь і дідусів. Крім того, дитину може забрати брат або сестра старше 10 років.
«На зборах була порушена важлива тема, що не можна фотографувати чужих дітей, викладати їх в соцмережі, тому переконливе прохання на свята фотографувати дитину якомога акуратніше, в кадрі не можуть бути чужі діти. Якщо ж чужа дитина все ж потрапила в кадр, такі фотографії не можна викладати в соцмережі без дозволу батьків.
Фінансові питання
Далі, що стосується фінансової частини, я думаю, для багатьох це буде цікаво. 25 євро в місяць ми перераховуємо державі, але, як нам сказали на зборах, садок з цього нічого не отримує. Він не контролює наші оплати, і, якщо у нас будуть якісь проблеми, то ми будемо самі це все вирішувати, напевно, з якимось відділом освіти, не знаю, як точно називається ця інстанція, аж до того, що нас можуть відрахувати за несвоєчасні оплати. Якщо говорити про харчування, то це в районі 30-35 євро в місяць.»
Що стосується безпосередньо фінансової бази садка, то два рази на рік з батьків збираються гроші на різні потреби. Є зошит з усіма витратами, на зборах звітують. Кому цікаво, то може просто подивитись в цей зошит, де вказано, що куди витрачено.
Що стосується перебування в садочку. Кожна дитина повинна мати змінний одяг, змінне взуття, піжаму, яку щоп'ятниці віддають дитині з собою, для того щоб випрати.
Додаткові заняття
Крім загальної програми, дитина може ходити ще і на гуртки. Іноді сам викладач приходить в садок, а можуть дітей возити кудись на заняття. Наприклад, приходить в садок вчителька з англійської, психолог і логопед. Дітей водять в гончарний гурток, можуть возити на плавання і ковзани. Оскільки в Словаччині дуже розвинений хокей, то ковзани - це дуже популярний вид спорту.
«Що стосується перебування дитини, його адаптації, емоцій і іншого, я можу сказати, що моя дитина відчувала великий стрес при адаптації до садка в Україні. Ми страждали всією сім'єю, тому що кожного ранку була ціла трагедія піти в садок. В Словаччині дитина не відчуває стресу, немає якихось обов'язкових режимних норм, наприклад в Україні, якщо дитина прийшла пізніше, вона вже не буде мати сніданок. До речі, приймають їжу в окремій кімнаті. Це не так, як у нас, що няня розносить, потім забирає і миє посуд, і кожна група їсть у своїй кімнаті. Тут є одна кімната, в яку приводять все групи по черзі. Ця кімната - єдина, де треба прибирати, стежити за санітарними нормами.
Групи облаштовані досить сучасно, яскраво, красиво, по-дитячому. Що ще дуже важливо для дитини, це те, що необов'язково спати. Я ще зі свого дитинства пам'ятаю, як на нас кричали, що все повинні лежати в сонний час із закритими очима. Тут не так. Уже півтора або два роки моя дитина не спить вдень. А тут ніхто його не примушує, потрібно просто тихенько полежати. До речі, «тиха година» триває набагато менше, ніж в Україні.»